- промовчати
- [промо/ўчатие]
-чу, -чиеш; нак. -о/ўч, -о/ўчтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
промовчати
Смотреть что такое "промовчати" в других словарях:
промовчати — див. промовчувати … Український тлумачний словник
промовчати — 1) = промовчувати (не сказати, не заперечити, не відповісти на запитання; не суперечити комусь), змовчати, змовчувати, у[в]мовчати; перемовчати, перемовчувати (певний час) 2) див. приховувати I, 1) … Словник синонімів української мови
промовчати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимовчати — чу, чиш, док. 1) Не висловитися за певної нагоди, не відповісти; змовчати. 2) Промовчати певний час … Український тлумачний словник
промовчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промовчати. || промо/вчано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
умовчувати — (вмо/вчувати), ую, уєш, недок., умо/вчати (вмо/вчати), чу, чиш, док. 1) перех., про кого – що та з підрядним додатковим реченням.Не розповідати, не згадувати про що небудь, замовчувати щось. || Навмисно не договорювати, приховувати що небудь, не… … Український тлумачний словник
приховувати — I = приховати 1) (що не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ховати, ховатися (з чим), приховуватися, приховатися (з чим), заховувати, заховати, таїти, таїтися (з чим), у[в]таювати, у[в]таїти, притаювати, притаїти, затаювати, затаїти,… … Словник синонімів української мови
промовчувати — див. промовчати … Словник синонімів української мови
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
